Кава... Один з напоїв, який вже встиг стати традиційним для Львова. Але чому? Ця рослина в наших широтах не росте, клімат не той. Нічого страшного, у Львові знайшли спосіб з цим боротись. В нас є копальня, де її викопують...

     Прямуйте до будинку на пл. Ринок, 10. Чарівний аромат буде Вас зустрічати ще за декілька десятків метрів і будьте впевнені - приведе Вас саме туди куди треба. При вході в будинок вас зустріне напис "Тут народилась львівська кава". Зайшовши в приміщення, Ви потрапите в доволі шумний зал, де кавовий аромат просто збиває з ніг, стоїть апарат для обсмаження кавових зерен, мішки з кавою, прилавок, де можна собі придбати тих чудесних зерен і доповниться картина шумом. Шумом від елеватора, який щось подає з-під землі. Не лякайтеся, прямуйте далі, і нехай Вас не збивають з пантелику малюнки Львова зі схемами шахт. Шукайте вказівник "До копальні".

     А далі спускайтеся в підземелля. Тут, на вході Вам дадуть каску з ліхтариком - в шахті досить темно, рухаючись по вузеньких, тісних проходах Вам будуть зустрічатися кирки, відбійні молотки, рейки і вагонетки з кавою. Не спиняйтеся, прямуйте вперед і ви прийдете до забою, де по звуках буде чути, що там, в глибині шахти, за решіткою кипить гірнича робота. А прямо під ногами ви побачите кавові зерна. Самі справжні! Напевно, Вам ще не доводилося ходити по кавових зернах. Тут її добувають...

     "Як? Кава, це ж рослина. Вона росте...на деревах, кущах. Це ж не вугілля" - скажете Ви. І будете праві. Росла...Колись...В тому числі і на наших землях, правда в доісторичні часи. Приблизно в Тріасовий, Юрський період, період коли на Землі ще панували динозаври, клімат цієї місцевості був куди тепліший, ніж сьогодні. І нічого не заважало цій прекрасній рослині спокійно рости і плодоносити на цих землях. Часто цілими плантаціями. От тільки особливістю стало те, що зерна кави нікому не були потрібні, динозаври ними не цікавились і так, з року в рік, вони осипалися на землю, утворивши цілий пласт закам'янівших кавових зерен. Лише декілька років тому, досліджуючи підземелля старої львівської кам'яниці, дослідники натрапили на цей пласт і постало запитання, що з нею робити? Звичайно, викопувати, обсмажувати та продавати туристам :) Ось так і з'являється кавова копальня у Львові.

     Повірили? Тепер спускайтеся на грішну землю. Це все, звичайно, вигадка, але це та історія, яку Вам всі в цьому закладі, з серйозним виразом обличчя, будуть на кожному кроці розказувати. І велика кількість людей свято в цю історію вірять, особливо, коли бачать зерна прямо під ногами.

     Насправді, Копальня кави - це чергова тематична кав'ярня від мережі Локаль, і місце де можна посмакувати цим напоєм. Львівська копальня кави меню має особливе. Ви можете замовити собі каву "Запаяну" - це кава з молоком, яка подається в металевій кружці, з пінкою. Зверху, по пінці, притрушений цукор і лише, поставивши напій перед Вами на стіл, офіціант завершує приготування - прямо перед Вами величезним полум'ям розплавлює цукор в карамель, тим самим запаюючи напій. Є тут кава і з алкоголем - "Палаюча", зі спеціями - "Запашна" і ще понад 30 видів кавових напоїв.

Відео "Приготування запаяної кави" https://youtu.be/pankfp2cpto

     Львів здавна славиться не лише своєю архітектурною довершеністю та історичним багатством, а й заслуженим правом називатися кавовою столицею України. Адже саме Львів, ще у XVII столітті, став першим містом на території нашої країни, де на зразок Відня, почали масово відкривати маленькі затишні кав’ярні. Запашний аромат цього терпкого напою, поширюючись вулицями, спричинив справжню кавову лихоманку по всіх околицях. Дуже швидко кава набула неабиякої популярності на наших землях, а її «хрещений батько» – українець Юрій Кульчицький, увіковічнив своє ім’я в історії. І саме йому ми можемо дякувати кожного разу, коли робимо черговий ковток цього чудового гарячого напитку.

    Дуже цікавою є сама подорож кавового напою в Європу. Вся ця історія тісно пов’язана з Україною та героїчним вчинком нашого земляка Юрій Кульчицький. В другій половині 17-го століття ці землі та народ в черговий раз потерпали від агресії степових народів – біля 30-ти років проходила польсько-турецька війна. В процесі цієї експансії, літом 1683-го року велика турецька армія підійшла під Відень – тодішню столицю Священної Римської імперії, оточила його і більше двох місяців утримувала в облозі. Віденці героїчно оборонялися, проте їхні сили вичерпувались, а допомога все-ж не підходила. Влада міста вже почала задумуватись про капітуляцію. І в цій складній ситуації свої послуги про допомогу запропонував Юрій Кульчицький. Юрій народився і виріс в с. Кульчиці Самбірського району Львівської області в 1640-му р. (це село є також батьківщиною одного з найвідоміших українських гетьманів – Петра Конашевича Сагайдачного). Коли йому виповнилось 20 років він подався на Запоріжжя до козаків. Під час військових походів попав в турецький полон, де зумів добре вивчити турецьку мову, культуру та звичаї. Звільнившись з неволі Юрій переїхав до Відня, де жив, заробляючи на життя торгівлею та перекладами турецької мови. Коли Відень був затиснутий щільним кільцем турецьких військ, Кульчицький, переодягнувшись в турецькі наряди зумів пройти через це оточення, наспівуючи турецьких пісень, та ззовні отримав інформацію про те, що європейська коаліційна армія для визволення вже майже сформована. З цією важливою інформацією він повернувся в місто, і віденці, зміцнені духом та надією про швидкий порятунок, з подвоєними силами ще декілька днів утримували під стінами міста цю велику армію. І саме під Віднем турецькій армії було завдано перший нищівний удар в Європі. Після цієї перемоги, в руках командуючого армією союзників – Яна III Собеського опинились скарби з обозу, серед яких, зокрема було 300 мішків з тоді ще невідомими для тутешніх людей населення кавовими зернами. Ці мішки Ян подарував одному з героїв битви – Юрію Кульчицькому (на його прохання), а міська влада нагородила його пожиттєвим фінансовим забезпеченням та помешканням, в якому, у 1683 році Юрій Кульчицький відкриває першу у Відні кав’ярню «Під синьою пляшкою». Проте сам напій мало кому подобався в класичній його, гіркій рецептурі, і Кульчицький почав готувати його з цукром та молоком - "Віденську каву", як її пізніше стали називати. Цей напиток дуже швидко завоював популярність серед віденців, а мода на кав’ярні заполонила Європу і звідти прийшла до Львова.

     А на сьогоднішній день у Львові діє кав'ярня-книгарня «Львівська копальня кави». На великій площі першого поверху ціла крамниця, в якій є все: найрізноманітніша кава в зернах та мелена від «бандерівської» до сережок з кавовими зернятками, а також великий вибір сувенірної продукції.

Відео крамниці "Львівська копальня кави" http://dfiles.ru/files/zhhw4w03v

     У «Львівській копальні кави» дуже затишно завдяки плануванню інтер`єру: внутрішньо простір приміщення ділиться на секції, де можна у невимушеній обстановці поспілкуватися з друзями за чашкою «підземної» кави. Разом із кав'ярнею та шахтою працює і книгарня, яка сприяє поширенню та промоції україномовної книги.

      Цікаво, що з балкона будинку, в якому знаходиться «Львіська копальня кави» (палац Любомирських) 30 червня 1941 року було проголошено «Акт відновлення Української державності».

     Насолоди та незабутніх вражень!